беззаставний

БЕЗЗАСТА́ВНИЙ, а, е.

Який здійснюється без застави.

Банк пропонує беззаставний кредит (з газ.);

Більше, ніж у разі кредиту, подорожчання майна – це плата за беззаставний характер фінансування та додаткові послуги (з газ.).

Значення в інших словниках

1. беззаставний — -а, -е. Який здійснюється без застави. Беззаставні (незабезпечені) облігації — прямі боргові зобов'язання.  Великий тлумачний словник сучасної мови