Значення в інших словниках
-
безстидний —
безсти́дний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безстидний —
-а, -е. Те саме, що безсоромний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безстидний —
БЕЗСТИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що безсоро́мний. Принц, не бажаючи давати відповідь На крики й вигуки безстидні та шалені, Промовив: “Геть, старий, іди собі від мене!” (М. Рильський); Слова безстидні шепотіла [Гелена] маячним шепотом молінь (Л. Костенко).
Словник української мови у 20 томах
-
безстидний —
див. нахабний
Словник синонімів Вусика
-
безстидний —
БЕЗСОРО́МНИЙ (який не почуває сорому, не соромиться за свої аморальні, непристойні вчинки), БЕЗСТИ́ДНИЙ заст., розм. рідше, БЕЗЛИ́ЧНИЙ діал.; СОРОМІ́ТНИЙ, СТИДКИ́Й розм., СТРАМНИ́Й розм., СТРАМНЮ́ЧИЙ підсил. розм. (перев. у знач.
Словник синонімів української мови
-
безстидний —
Безсти́дний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
безстидний —
БЕЗСТИ́ДНИЙ, а, е. Те саме, що безсоро́мний. Принц, не бажаючи давати відповіт На крики й вигуки безстидні та шалені. Промовив: "Геть, старий, іди собі від мене!" (Рильський, Вибр., 1940, 181).
Словник української мови в 11 томах
-
безстидний —
Безстидний, -а = безсоромний Які справді безстидні оці городські козаки. Шевч. 305.
Словник української мови Грінченка