Значення в інших словниках
-
безутішний —
безуті́шний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
безутішний —
-а, -е. Який не знаходить розради.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
безутішний —
БЕЗУТІ́ШНИЙ, а, е. Який не знаходить розради. Зраджена й кинута я, безутішная, Жертва чужого гріха (з народної пісні); Гліб не міг дивитися на матір, прибиту безутішним горем (А. Шиян).
Словник української мови у 20 томах
-
безутішний —
НЕВТІ́ШНИЙ (якого неможливо втішити чим-небудь, заспокоїти), БЕЗУТІ́ШНИЙ, НЕРОЗВА́ЖНИЙ. А дервіш усе сидить на тому ж місці, сумний, невтішний (М. Коцюбинський); — Оксано, не горюй отак. Тобі ж не можна: груддю годуєш дитину.
Словник синонімів української мови
-
безутішний —
БЕЗУТІ́ШНИЙ, а, е. Який не знаходить розради. Зраджена й кинута я, безутішная. Жертва чужого гріха (Пісні та романси.., II, 1956, 249); Гліб не міг дивитися на матір, прибиту безутішним горем (Шиян, Гроза.., 1956, 176).
Словник української мови в 11 томах