безшабашний —
безшаба́шний прикметник розм.
Орфографічний словник української мови
безшабашний —
-а, -е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
безшабашний —
БЕЗШАБА́ШНИЙ, а, е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний. – Матросе мій безшабашний! Де ж ти взявся? – питала Варвара (В. Кучер); * Образно. Тільки гудок безшабашного потяга, який вилітав із промислового центру.., порушував блідий осінній спокій (М. Хвильовий).
Словник української мови у 20 томах
безшабашний —
див. хоробрий
Словник синонімів Вусика
безшабашний —
БЕЗШАБА́ШНИЙ, а, е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний. — Матросе мій безшабашний! Де ж ти взявся? — питала Варвара (Кучер, Чорноморці, 1956, 358).
Словник української мови в 11 томах