безшабашний
БЕЗШАБА́ШНИЙ, а, е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний.
— Матросе мій безшабашний! Де ж ти взявся? — питала Варвара (Кучер, Чорноморці, 1956, 358).
Словник української мови (СУМ-11)БЕЗШАБА́ШНИЙ, а, е, розм. Нестримний, нерозсудливий, відчайдушний.
— Матросе мій безшабашний! Де ж ти взявся? — питала Варвара (Кучер, Чорноморці, 1956, 358).
Словник української мови (СУМ-11)