Значення в інших словниках
-
благородний —
(який високо моральний, безкорисливий) великодушний, шляхетний, лицарський.
Словник синонімів Полюги
-
благородний —
благоро́дний прикметник
Орфографічний словник української мови
-
благородний —
зап., (хто) чесний, порядний; (порив) високий; (вчинок) лицарський; (- кров) шляхетний, аристократичний, голубий; (походженням) родовитий; (метая) коштовний, дорогий;
Словник синонімів Караванського
-
благородний —
-а, -е. 1》 Який відзначається високими моральними якостями; чесний, порядний. || Власт. такій людині. 2》 Породжений високою метою, пройнятий високим поривом, ідеєю і т. ін. 3》 Який відзначається дуже гарними рисами, якостями. 4》 заст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
благородний —
БЛАГОРО́ДНИЙ, а, е. 1. Який відзначається високими моральними якостями; чесний, порядний. – У мене чесні люди бувають, благородні; один ти з усіх єхида вирискався (Панас Мирний); – Я думаю, що ви справді ліпше зробите...
Словник української мови у 20 томах
-
благородний —
I добропристойний, шляхетний II див. вихований
Словник синонімів Вусика
-
благородний —
широ́кий (благоро́дний) жест. Вчинок, розрахований на те, щоб справити позитивне враження. Через місяць в’язні були приємно здивовані — начальник тюрми Вуль дозволив приносити з дому передачі. Чим можна пояснити такий благородний жест, ніхто не здогадувався (А. Хижняк).
Фразеологічний словник української мови
-
благородний —
БЛАГОРО́ДНИЙ (про людину — який відзначається високими моральними якостями, керується високими принципами і т. ін.); ВЕЛИКОДУ́ШНИЙ (який відзначається безкорисливістю, великою доброзичливістю, не пам'ятає зла, не дріб'язковий)...
Словник синонімів української мови
-
благородний —
Благоро́дний, -на, -не
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
благородний —
БЛАГОРО́ДНИЙ, а, е. 1. Який відзначається високими моральними якостями; чесний, порядний. — У мене чесні люди бувають, благородні; один ти з усіх єхида вирискався (Мирний, III, 1954, 94); — Я думаю, що ви справді ліпше зробите...
Словник української мови в 11 томах
-
благородний —
Благородний, -а, -е 1) Изъ привилегированныхъ сословій. Благородні — хліба голодні. Ном. № 953. Благородна, як свиня о?ородна. Ном. № 953. 2) Благородный. Болота засипав благородними кістками. Шевч.
Словник української мови Грінченка