Значення в інших словниках
-
бора —
бо́ра́ іменник жіночого роду холодний вітер
Орфографічний словник української мови
-
бора —
бори, ж. Дуже сильний холодний вітер, що дме в приморських місцевостях з гір.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бора —
БО́РА́, бо́ри́, ж. Дуже сильний, поривчастий холодний вітер, що дме в приморських місцевостях з гір. Коли це схопилась бора. Грім розлігся, залунав (М. Старицький); Кораблі щодуху намагаються втекти – з борою жарти погані (з навч. літ.).
Словник української мови у 20 томах
-
бора —
бо́ра́ (італ. bora, від грец. βορέας – північний вітер) сильний холодний поривчастий вітер у приморських місцевостях, який дме взимку із схилів гір.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
бора —
Холодний, дуже сильний вiтер (145-215 км/год), що вiє переважно взимку з невисоких гір у напрямку сусiднього з ними теплого м. або вел. оз.; на узбережжi м.: Адрiатичного, Чорного, біля оз. Байкал.
Універсальний словник-енциклопедія
-
Бора —
Бо́ра (ам. прізв.), не відм.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бора —
БО́РА́, бо́ри́, ж. Дуже сильний холодний вітер, що дме в приморських місцевостях з гір. Коли це схопилась бора. Грім розлігся, залунав (Стар., Поет. тв., 1958, 116).
Словник української мови в 11 томах