бора

Холодний, дуже сильний вiтер (145-215 км/год), що вiє переважно взимку з невисоких гір у напрямку сусiднього з ними теплого м. або вел. оз.; на узбережжi м.: Адрiатичного, Чорного, біля оз. Байкал.

Значення в інших словниках

1. бора — бо́ра́ іменник жіночого роду холодний вітер  Орфографічний словник української мови
2. бора — бори, ж. Дуже сильний холодний вітер, що дме в приморських місцевостях з гір.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бора — Вітер (морський)  Словник чужослів Павло Штепа
4. бора — БО́РА́, бо́ри́, ж. Дуже сильний, поривчастий холодний вітер, що дме в приморських місцевостях з гір. Коли це схопилась бора. Грім розлігся, залунав (М. Старицький); Кораблі щодуху намагаються втекти – з борою жарти погані (з навч. літ.).  Словник української мови у 20 томах
5. бора — бо́ра́ (італ. bora, від грец. βορέας – північний вітер) сильний холодний поривчастий вітер у приморських місцевостях, який дме взимку із схилів гір.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. Бора — Бо́ра (ам. прізв.), не відм.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. бора — БО́РА́, бо́ри́, ж. Дуже сильний холодний вітер, що дме в приморських місцевостях з гір. Коли це схопилась бора. Грім розлігся, залунав (Стар., Поет. тв., 1958, 116).  Словник української мови в 11 томах