бороти

Долати, подолати, здолати, здоліти, дужити, здужувати, здужити, ііоздужувати, передужувати, передужати, подужувати, подужати, змагати, змагти, перемогати, перемогти, виборювати, вибороти, повиборювати, зборювати, збороти, переборювати, перебороти, попереборювати, поборювати, побороти

Значення в інших словниках

1. бороти — боро́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. бороти — борю, бореш, недок., перех. Перемагати кого-небудь у двобої. || Тамувати в собі які-небудь почуття, бажання. || рідко. Намагатися подолати або знищити що-небудь. || Змагати кого-небудь (про сон, утому і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бороти — БОРО́ТИ, борю́, бо́реш, недок., кого, що. Перемагати кого-небудь у двобої. – Саженний, каже, чоловік був, а сила – ведмеді боров (Панас Мирний); А чи правда, Марто, що ти в своєму селі всіх парубків борола? (С. Васильченко); * Образно.  Словник української мови у 20 томах
4. бороти — див. перемагати  Словник синонімів Вусика
5. бороти — ПЕРЕБОРО́ТИ (труднощі, якісь почуття, недугу тощо), ПЕРЕМОГТИ́, ПОБОРО́ТИ, ПОДОЛА́ТИ, ЗДОЛА́ТИ, ПЕРЕСИ́ЛИТИ, ОСИ́ЛИТИ, ПОДУ́ЖАТИ, ЗДУ́ЖАТИ, ЗДОЛІ́ТИ рідше, ПОКОНА́ТИ рідше, ЗМОГТИ́ розм., ПЕРЕДУ́ЖАТИ заст., ПЕРЕСИ́ЛУВАТИ діал., ПОДОЛІ́ТИ діал. — Недок.  Словник синонімів української мови
6. бороти — БОРО́ТИ, борю́, бо́реш, недок., перех. Перемагати кого-небудь у двобої. — Саженний, каже, чоловік був, а сила — ведмеді боров (Мирний, І, 1954, 183); А чи правда, Марто, що ти в своєму селі всіх парубків борола? (Вас., III, 1960, 83); *Образно.  Словник української мови в 11 томах
7. бороти — Бороти, -рю, -реш гл. Бороть, одолѣвать. О Боже мій несконченний! дивитися горе, що тепера на сім світі віра віру боре. н. п.  Словник української мови Грінченка