бравада —
брава́да іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
бравада —
-и, ж. Удавана сміливість, хоробрість, удаване молодецтво.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бравада —
БРАВА́ДА, и, ж. Удавана сміливість, хоробрість, удаване молодецтво. Секретар посміхається, і жодного почуття приреченості немає на його обличчі. Немає й бравади (Ю. Яновський); Це була бравада, так добре знана Максимові з давніших спостережень ще в концтаборах (І. Багряний).
Словник української мови у 20 томах
бравада —
брава́да (франц. bravade) показні хоробрість і зневага до небезпеки.
Словник іншомовних слів Мельничука
бравада —
МОЛОДЕ́ЦТВО (нестримне завзяття), БРАВА́ДА, ЮНА́ЦТВО, ХВА́ЦТВО розм., БРАВУ́РА заст. Сокіл на Русі віддавна був символом відваги й молодецтва, не було вищої похвали, аніж "ясний сокіл" (з газети); — Випадок цей якраз підтверджує наші спостереження..
Словник синонімів української мови
бравада —
БРАВА́ДА, и, ж. Удавана сміливість, хоробрість, удаване молодецтво. Секретар посміхається, і жодного почуття приреченості немає на його обличчі Немає й бравади (Ю Янов., IV, 1959, 250).
Словник української мови в 11 томах
бравада —
рос. бравада (фр. bravade) — показна хоробрість і зневага до небезпеки.
Eкономічна енциклопедія