бравада
БРАВА́ДА, и, ж.
Удавана сміливість, хоробрість, удаване молодецтво.
Секретар посміхається, і жодного почуття приреченості немає на його обличчі. Немає й бравади (Ю. Яновський);
Це була бравада, так добре знана Максимові з давніших спостережень ще в концтаборах (І. Багряний).
Словник української мови (СУМ-20)