бравада
МОЛОДЕ́ЦТВО (нестримне завзяття), БРАВА́ДА, ЮНА́ЦТВО, ХВА́ЦТВО розм., БРАВУ́РА заст. Сокіл на Русі віддавна був символом відваги й молодецтва, не було вищої похвали, аніж "ясний сокіл" (з газети); — Випадок цей якраз підтверджує наші спостереження.. Типова дисгармонія поведінки. Безгальмівність, показна бравада (О. Гончар); Покиньте ж се дурне юнацтво І розійдіться по домах (І. Котляревський); -. Це в нього напускне, йде воно від вуличного хлоп'ячого хвацтва (О. Донченко); Зовсім зав'яв (Балевич) і знов стратив усю свою бравуру (Леся Українка).
Словник синонімів української мови