Значення в інших словниках
-
бруква —
бру́ква іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
бруква —
-и, ж. Городня рослина, овоч; уживається як їжа і як корм для худоби.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бруква —
БРУ́КВА, и, ж. 1. Дворічна городня овочева рослина родини хрестоцвітих із великим м'ясистим коренеплодом. Жовті сорти брукви вважаються кращими, ніж білі (з наук. літ.
Словник української мови у 20 томах
-
бруква —
Дворічна рослина родини капустових; плід — коренеплід круглої, овальної, конусоподібної форми, шкуринка і м'якуш білого або жовтого кольору; вирощують як кормову культуру.
Універсальний словник-енциклопедія
-
бруква —
БРУ́КВА, и, ж., бот. (Braica napus L. var. esculenta). Городня рослина, овоч; уживається як їжа і як корм для худоби. Їдять брукву, а лушпайки кидають (Чуб., II, 1878, 115); Жовті сорти брукви в кормовому відношенні вважаються кращими, ніж білі (Свинар., 1956, 154).
Словник української мови в 11 томах