бруква

бру́ква

-и, ж.

Городня рослина, овоч; уживається як їжа і як корм для худоби.

Значення в інших словниках

1. бруква — бру́ква іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бруква — Ріпак  Словник чужослів Павло Штепа
3. бруква — БРУ́КВА, и, ж. 1. Дворічна городня овочева рослина родини хрестоцвітих із великим м'ясистим коренеплодом. Жовті сорти брукви вважаються кращими, ніж білі (з наук. літ.  Словник української мови у 20 томах
4. бруква — Дворічна рослина родини капустових; плід — коренеплід круглої, овальної, конусоподібної форми, шкуринка і м'якуш білого або жовтого кольору; вирощують як кормову культуру.  Універсальний словник-енциклопедія
5. бруква — БРУ́КВА, и, ж., бот. (Braica napus L. var. esculenta). Городня рослина, овоч; уживається як їжа і як корм для худоби. Їдять брукву, а лушпайки кидають (Чуб., II, 1878, 115); Жовті сорти брукви в кормовому відношенні вважаються кращими, ніж білі (Свинар., 1956, 154).  Словник української мови в 11 томах