Значення в інших словниках
-
булат —
ч., заст. 1》 род. -у. Високоякісна міцна сталь особливого гарту, з узорчастою поверхнею. 2》 род. -а. Сталевий клинок, меч; узагалі зброя.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
булат —
БУЛА́Т, ч., заст. 1. род. у. Високоякісна міцна сталь особливого гарту з узорчастою поверхнею. Стьогнув [Паллант] ще Турна через лоб, Но Турн байдуже, не скривився, Бо, бач, булатом ввесь обшився І був, як в шкаралупі боб (І.
Словник української мови у 20 томах
-
Булат —
Була́т іменник чоловічого роду, істота ім'я
Орфографічний словник української мови
-
булат —
була́т (від перс. пулад – криця) вуглецева лита сталь, своєрідна за структурою й візерунком поверхні. Відзначається високою твердістю й пружністю.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
булат —
БУЛА́Т заст. (вид сталі), БУЛА́ТНА СТАЛЬ (КРИ́ЦЯ) заст., ДАМА́СЬКА СТАЛЬ. Но Турн байдуже, не скривився, Бо, бач, булатом ввесь обшився І був як в шкаралупі боб (І. Котляревський); Очі у Хмельницького спалахнули.
Словник синонімів української мови
-
булат —
БУЛА́Т, ч., заст. 1. род. у. Високоякісна міцна сталь особливого гарту, з узорчастою поверхнею. Стьогнув [Паллант] ще Турна через лоб. Но Турн байдуже, не скривився, Бо, бач, булатом ввесь обшився І був, як в шкаралупі боб (Котл.
Словник української мови в 11 томах
-
булат —
Булат, -ту м. 1) Булатъ, узорчатая сталь. 2) Булатная сабля. Посік же тебе булат вражий. Стор. II. 267.
Словник української мови Грінченка