Значення в інших словниках
-
бурильник —
бури́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
бурильник —
-а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бурильник —
БУРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури. Бурильник був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Д. Ткач); Дії геологів та бурильників іноді відбуваються в умовах деякої геологічної невизначеності (із журн.).
Словник української мови у 20 томах
-
бурильник —
БУРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури. Бурильник, був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Ткач, Черг. завдання, 1951, 113).
Словник української мови в 11 томах