бурильник

БУРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури.

Бурильник, був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Ткач, Черг. завдання, 1951, 113).

Значення в інших словниках

1. бурильник — бури́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. бурильник — -а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. бурильник — Свердляр  Словник чужослів Павло Штепа
4. бурильник — БУРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури. Бурильник був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Д. Ткач); Дії геологів та бурильників іноді відбуваються в умовах деякої геологічної невизначеності (із журн.).  Словник української мови у 20 томах