бурильник

БУРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури.

Бурильник, був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Ткач, Черг. завдання, 1951, 113).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурильник — бури́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бурильник — БУРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури. Бурильник був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Д. Ткач); Дії геологів та бурильників іноді відбуваються в умовах деякої геологічної невизначеності (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  3. бурильник — Свердляр Словник чужослів Павло Штепа
  4. бурильник — -а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури. Великий тлумачний словник сучасної мови