бурильник
БУРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури.
Бурильник, був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Ткач, Черг. завдання, 1951, 113).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурильник — бури́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- бурильник — -а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури. Великий тлумачний словник сучасної мови
- бурильник — Свердляр Словник чужослів Павло Штепа
- бурильник — БУРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури. Бурильник був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Д. Ткач); Дії геологів та бурильників іноді відбуваються в умовах деякої геологічної невизначеності (із журн.). Словник української мови у 20 томах