бурильник

бури́льник

-а, ч.

Робітник, що бурить свердловини і шпури.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурильник — бури́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бурильник — Свердляр Словник чужослів Павло Штепа
  3. бурильник — БУРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури. Бурильник був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Д. Ткач); Дії геологів та бурильників іноді відбуваються в умовах деякої геологічної невизначеності (із журн.). Словник української мови у 20 томах
  4. бурильник — БУРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури. Бурильник, був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Ткач, Черг. завдання, 1951, 113). Словник української мови в 11 томах