бурильний
бури́льний
-а, -е.
Признач. для буріння.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- бурильний — бури́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- бурильний — [бурил'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- бурильний — БУРИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для буріння. Семена Голубаря цього року перевели в бурильники, дали в руки бурильний молоток (Іван Ле); У кінці XIX ст. в Бориславі почали будувати бурильні установки для глибинного видобування нафти (з наук.-попул. літ.). Словник української мови у 20 томах
- бурильний — БУРИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для буріння. Семена Голубаря цього року перевели в бурильники, дали в руки бурильний молоток (Ле, С. Голубар, 1950, 32). Словник української мови в 11 томах