бурильний

БУРИ́ЛЬНИЙ, а, е.

Признач. для буріння.

Семена Голубаря цього року перевели в бурильники, дали в руки бурильний молоток (Іван Ле);

У кінці XIX ст. в Бориславі почали будувати бурильні установки для глибинного видобування нафти (з наук.-попул. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурильний — бури́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. бурильний — [бурил'нией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. бурильний — БУРИ́ЛЬНИЙ, а, е. Признач. для буріння. Семена Голубаря цього року перевели в бурильники, дали в руки бурильний молоток (Ле, С. Голубар, 1950, 32). Словник української мови в 11 томах
  4. бурильний — -а, -е. Признач. для буріння. Великий тлумачний словник сучасної мови