1. Словник української мови у 20 томах

бурильник

БУРИ́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, що бурить свердловини і шпури.

Бурильник був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Д. Ткач);

Дії геологів та бурильників іноді відбуваються в умовах деякої геологічної невизначеності (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. бурильник — бури́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. бурильник — -а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. бурильник — Свердляр Словник чужослів Павло Штепа
  4. бурильник — БУРИ́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, що бурить свердловини і шпури. Бурильник, був одягнутий, як на свято, в новий темно-синій костюм і блискучі черевики (Ткач, Черг. завдання, 1951, 113). Словник української мови в 11 томах