бурий —
бу́рий прикметник
Орфографічний словник української мови
бурий —
див. БРУНАТНИЙ.
Словник синонімів Караванського
бурий —
-а, -е. Темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком. Буре вугілля — вугілля з низьким ступенем обвуглення, що зберігає анатомічну структуру рослинної речовини, з якої воно утворилося.
Великий тлумачний словник сучасної мови
бурий —
БУ́РИЙ, а, е. Темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком. Бурою гадюкою в'ється по степу шлях битий (Панас Мирний); Не було замість серця ні жарин, ні попелу, а був тільки .. дим, густий, бурий, гнітючий дим (В.
Словник української мови у 20 томах
бурий —
КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев.
Словник синонімів української мови
бурий —
БУ́РИЙ, а, е. Темно-коричневий із сіруватим або червонуватим відтінком. Бурою гадюкою віється по степу шлях битий (Мирний, IV, 1955, 321); Бура перекопська рівнина лежить між морями, як величезний, вигорілий на сонці полігон (Гончар, Маша.., 1959, 64). ◊ Бу́ре вугі́лля див. вугі́лля.
Словник української мови в 11 томах
бурий —
Бурий, -а, -е 1) Бурый, сѣрый. Бурий, як вовк. Фр. Пр. 130. 2) О головномъ уборѣ: въ складкахъ, въ сборкахъ. Вх. Уг. 225. 3) Сердитый, разсерженный. Фр. Пр. 130.
Словник української мови Грінченка