рижий —
ри́жий прикметник рудий розм.
Орфографічний словник української мови
рижий —
[рижией] м. (на) -жому/-ж'ім, мн. -ж'і
Орфоепічний словник української мови
рижий —
-а, -е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення); рудий. || Який має волосся, шерсть, оперення такого кольору. || Червонувато-жовтий, світло-коричневий (про колір очей, різних предметів і т. ін.). || у знач. ім.
Великий тлумачний словник сучасної мови
рижий —
РИ́ЖИЙ, а, е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення). Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Панас Мирний); Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем...
Словник української мови у 20 томах
рижий —
КОРИ́ЧНЕВИЙ (кольору кориці, смаженої кави, шоколаду), БРУНА́ТНИЙ, БРУНА́СТИЙ, ЦИНАМО́НОВИЙ заст.; КАШТА́НОВИЙ (кольору каштана — перев. про колір волосся і масть коня); ГНІДИ́Й, КА́РИЙ (темно-коричневий — перев.
Словник синонімів української мови
рижий —
Ри́жий, -жа, -же
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
рижий —
РИ́ЖИЙ, а, е, розм. Червоно-жовтий або жовто-червоний (про колір волосся, шерсті, оперення). Почав [шинкар] чухати рижу, довгу, клочкувату бороду (Мирний, І, 1949, 287); Вправною козачою посадкою в сідлі він здалеку видавався єдиним цілим з конем...
Словник української мови в 11 томах
рижий —
Рижий, -а, -е Рыжій. Чорноброва, як риже теля. Ном. № 8525. ум. риженький.
Словник української мови Грінченка