Значення в інших словниках
-
бурливий —
бурли́вий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
бурливий —
-а, -е. 1》 Який бурлить, бушує; бурхливий (у 1 знач.). 2》 перен. Неспокійний, невгамовний.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бурливий —
БУРЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який бурлить, бушує; бурхливий (у 1 знач.). Перед ним .. розгорнулась горяна місцина.., як .. велетенські хвилі бурливого моря (І. Нечуй-Левицький). 2. перен. Неспокійний, невгамовний.
Словник української мови у 20 томах
-
бурливий —
див. запальний; сильний
Словник синонімів Вусика
-
бурливий —
БУРХЛИ́ВИЙ (про море, потік, річку і т. ін.), БУ́РНИЙ рідше, БУРЛИ́ВИЙ, БУРЕ́МНИЙ рідше, БУ́ЙНИЙ поет., ЗБУ́РЕНИЙ, РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУШО́ВАНИЙ рідше, РОЗБУЯ́ЛИЙ рідше, ЗБУНТО́ВАНИЙ підсил. поет.
Словник синонімів української мови
-
бурливий —
БУРЛИ́ВИЙ, а, е. 1. Який бурлить, бушує; бурхливий (у 1 знач.). Перед ним.. розгорнулась горяна місцина.., як.. велетенські хвилі бурливого моря (Н.-Лев., IV, 1956, 170). 2. перен. Неспокійний, невгамовний.
Словник української мови в 11 томах
-
бурливий —
Бурливий, -а, -е Бурливый, бурный. Сказав: о жизнь! бурливе море, хто цілий на тобі оставсь? Котл.
Словник української мови Грінченка