Значення в інших словниках
-
бівуак —
бівуа́к іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
бівуак —
бівак, -у, ч. Зупинка військ для відпочинку або ночівлі в польових умовах. || Місце відпочинку або ночівлі військ, туристів та інших груп людей у польових умовах.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бівуак —
БІВУА́К, у, БІВА́К, у́, ч. Зупинка військ для відпочинку або ночівлі в польових умовах. Він тут зупинявсь на короткий бівак. Стелив він пропахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (М.
Словник української мови у 20 томах
-
бівуак —
бівуа́к, біва́к (франц. bivouac, від старонім. biwake – додаткова зовнішня варта) розташування військ на відпочинок поза населеними пунктами.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
бівуак —
ТА́БІР (місце розташування війська поза населеним пунктом), СТАН, БІВА́К (БІВУА́К), ОБО́З заст.; КІШ (у Київській Русі та в Україні в XIV-XVIІІ ст.). Військовий табір розкинувся по широкій долині коло Глинян (І.
Словник синонімів української мови
-
бівуак —
БІВУА́К, БІВА́К, у, ч. Зупинка військ для відпочинку або ночівлі в польових умовах. Він тут зупинявсь на короткий бівак. Стелив він пропахчену порохом бурку На синій, крихкий, як мороз, солончак (Бажан, І, 1946, 233)...
Словник української мови в 11 томах