Значення в інших словниках
-
бігамія —
біга́мія іменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови
-
бігамія —
БІГАМІЯ – МОНОГАМІЯ – ПОЛІГАМІЯ Бігамія, -ї, ор. -єю. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися з двома особами іншої статі; двошлюбність. Пох. бігамний. Моногамія. 1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одружений з однією особою іншої статі.
Літературне слововживання
-
бігамія —
-ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бігамія —
БІГА́МІЯ, ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність. У XVII і XVIII ст.
Словник української мови у 20 томах
-
бігамія —
біга́мія (від бі... та ...гамія) двошлюбність, двоєженство.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
бігамія —
(двоєженство) укладення подружнього зв'язку особою, котра уже перебуває у подружжі.
Універсальний словник-енциклопедія
-
бігамія —
ДВОШЛЮ́БНІСТЬ спец. (форма шлюбу), БІГА́МІЯ.
Словник синонімів української мови
-
бігамія —
БІГА́МІЯ, ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність.
Словник української мови в 11 томах