бігамія

БІГА́МІЯ, ї, ж., книжн.

Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність.

У XVII і XVIII ст. бігамія священиків означала новий шлюб після смерті дружини перед висвяченням або одруження майбутніх священиків із удовами (з навч. літ.);

Якщо на момент одруження один із подружжя вже перебуває в іншому шлюбі, то наявна бігамія, тобто одночасне перебування в двох шлюбах (із журн.).

Значення в інших словниках

1. бігамія — біга́мія іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. бігамія — БІГАМІЯ – МОНОГАМІЯ – ПОЛІГАМІЯ Бігамія, -ї, ор. -єю. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися з двома особами іншої статі; двошлюбність. Пох. бігамний. Моногамія. 1. Форма шлюбу, при якій кожен може бути одружений з однією особою іншої статі.  Літературне слововживання
3. бігамія — -ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. бігамія — Двоженство  Словник чужослів Павло Штепа
5. бігамія — біга́мія (від бі... та ...гамія) двошлюбність, двоєженство.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. бігамія — (двоєженство) укладення подружнього зв'язку особою, котра уже перебуває у подружжі.  Універсальний словник-енциклопедія
7. бігамія — ДВОШЛЮ́БНІСТЬ спец. (форма шлюбу), БІГА́МІЯ.  Словник синонімів української мови
8. бігамія — БІГА́МІЯ, ї, ж., книжн. Форма шлюбу, коли кожен може одружитися одночасно з двома особами іншої статі; двошлюбність.  Словник української мови в 11 томах