біганина
БІГАНИ́НА, и, ж., розм.
Те саме, що бі́гання 1.
Піднявся гомін та біганина. Парубки ловили дівчат, .. жартували (Панас Мирний);
Все, здавалось, було готове у мене в дорогу, проте днів на три ще вистачило біганини; білизна не готова, черевики стоптались, родичів треба було перед од'їздом усіх обійти (С. Васильченко);
На вулиці біганина, шум (А. Головко);
До хати вбігло дівча, віддихуючись, як після шаленої біганини (І. Багряний);
Федорова мати .. починала біганину: з дому до лікаря, від лікаря до завпеда (Д. Ткач);
У біганині по магазинах і модистках нарешті настає пауза (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)