Значення в інших словниках
-
бісер —
бі́сер іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
-
бісер —
-у, ч., збірн. Дрібне різнокольорове скляне намисто, що застосовується у вишиванні.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
бісер —
БІ́СЕР, у, ч., збірн. Дрібні й круглі чи багатогранні намистини зі скла, каміння, металу і т. ін. з отворами для нанизування. – Закури, браток, тут можна, – озвався П'ятниця і подав Вихору оксамитовий, вишитий бісером кисет (В.
Словник української мови у 20 томах
-
бісер —
бі́сер (від араб. бусра – стеклярус) дрібні намистинки з прозорого чи кольорового скла (іноді з металу) з отворами для нанизування.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
бісер —
мета́ти (розкида́ти, розсипа́ти і т. ін.) бі́сер (пе́рли) сви́ням (пе́ред сви́нями). Марно говорити, доводити щось тому, хто не може збагнути, не здатний або не хоче зрозуміти того, що йому кажуть. Я не раз попід хмари літав І сідав, як ламалися крила.
Фразеологічний словник української мови
-
бісер —
Бі́сер, -ру, -рові
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
бісер —
БІ́СЕР, у, ч., збірн. Дрібне різнокольорове скляне намисто, що застосовується у вишиванні. — Закури, браток, тут можна, — озвався П’ятниця і подав Вихору оксамитовий, вишитий бісером кисет (Кучер, Чорноморці, 1956, 346); *Образно. Поважні гості..
Словник української мови в 11 томах