Значення в інших словниках
-
вельон —
Вельо́н: — вуаль, серпанок [IV] — довга жіноча вуаль, серпанок [20;VII] — довгий жіночий вуаль, серпанок [VI]
Словник з творів Івана Франка
-
вельон —
ВЕ́ЛЬО́Н, а, ч., діал. Фата. Ой коси, коси ви мої, Довго служили ви мені, Більше служить не будете, Під білий вельон підете (з народної пісні); Марія бліда, як панночка.
Словник української мови у 20 томах
-
вельон —
ве́льон фата (м, ср, ст): Яка ж то дівчина не уявляла себе ще змалечку у білій шлюбній сукні й розкішному вельоні (Авторка); Сіра мряка ліниво підносилась на верхів'ях дерев, розпливалася, рідшала і, наче пірваний вельон, висла над вулицями, провулками і дахами Левандівки (Нижанківський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт