верхом —
ве́рхом прислівник верхи незмінювана словникова одиниця верхо́м прислівник верхньою частиною, горою незмінювана словникова одиниця рідко
Орфографічний словник української мови
верхом —
I в`ерхомприсл. Верхньою частиною, горою. II верх`омприсл., рідко. Те саме, що верхи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
верхом —
ВЕРХО́М, присл., рідко. Те саме, що ве́рхи. Карпові діти одв'язали коняку і почали їздити верхом (І. Нечуй-Левицький). ВЕ́РХОМ, присл. По верхній частині, у верхній частині чого-небудь. Вітер одразу відпустив мене.
Словник української мови у 20 томах
верхом —
ВЕ́РХИ (сидячи на коні, мулі, верблюді тощо, звісивши ноги по його боках), ВЕРХО́М рідше; ВЕРХА́МИ (про кількох або багатьох вершників). Серед степу їхали люди. Всі були верхи (Б. Грінченко); (Пархім:) То я сяду верхом та й збігаю (М.
Словник синонімів української мови
верхом —
ВЕ́РХОМ, присл. По верхній частині, у верхній частині чого-небудь. ВЕРХО́М, присл., рідко. Те саме, що ве́рхи. Карпові діти одв’язали коняку і почали їздити верхом (Н.-Лев., II, 1956, 373).
Словник української мови в 11 томах
верхом —
Верхом нар. = верхи. Не сідай верхом (на собаку). Ном. № 13396.
Словник української мови Грінченка