верхом
ВЕ́РХОМ, присл. По верхній частині, у верхній частині чого-небудь.
ВЕРХО́М, присл., рідко. Те саме, що ве́рхи.
Карпові діти одв’язали коняку і почали їздити верхом (Н.-Лев., II, 1956, 373).
Словник української мови (СУМ-11)ВЕ́РХОМ, присл. По верхній частині, у верхній частині чого-небудь.
ВЕРХО́М, присл., рідко. Те саме, що ве́рхи.
Карпові діти одв’язали коняку і почали їздити верхом (Н.-Лев., II, 1956, 373).
Словник української мови (СУМ-11)