верхолаз

ВЕРХОЛА́З, а, ч. Робітник, який працює на великій висоті.

На домні постать верхолаза, немов пір’їнка між хмарок (Сос., Близька далина, 1960, 38);

На сорокаметровій висоті бригада теслярів-верхолазів розбирає і повільно спускає вниз дерев’яні підмостки (Веч. Київ, 29.VI 1957, 1);

//Людина, що любить лазити на високі предмети (дерева, будинки і т. ін.).

Мирон підходить до ліжка, .. прикриває босі ноженята семилітнього верхолаза Гнатка (Стельмах, Хліб.., 1959, 387);

Хоч який з мене добрий був верхолаз, а довелося кілька разів відпочивати, поки вибрався я на самий верх димаря (Сміл., Сашко, 1954, 72).

Значення в інших словниках

1. верхолаз — верхола́з іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. верхолаз — -а, ч. Робітник, який працює на великій висоті. || Людина, що любить лазити на високі предмети (дерева, будинки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. верхолаз — ВЕРХОЛА́З, а, ч. 1. Робітник, який працює на великій висоті. На домні постать верхолаза, немов пір'їнка між хмарок (В. Сосюра); На сорокаметровій висоті бригада теслярів-верхолазів розбирає і повільно спускає вниз дерев'яні підмостки (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
4. верхолаз — Верхолаз, -за м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка