верхолаз
ВЕРХОЛА́З, а, ч.
1. Робітник, який працює на великій висоті.
На домні постать верхолаза, немов пір'їнка між хмарок (В. Сосюра);
На сорокаметровій висоті бригада теслярів-верхолазів розбирає і повільно спускає вниз дерев'яні підмостки (з газ.).
2. Той, хто лазить на високі предмети (дерева, будинки і т. ін.).
Хоч який з мене добрий був верхолаз, а довелося кілька разів відпочивати, поки вибрався я на самий верх димаря (Л. Смілянський);
Мирон підходить до ліжка, .. прикриває босі ноженята семилітнього верхолаза Гнатка (М. Стельмах);
Дикі чорні ведмеді та панди живуть на деревах, харчуються листям, а добре переміщатися на висоті цим верхолазам допомагають міцні кігті (з наук.-попул. літ.);
Білка – відмінний верхолаз (з Інтернету).
Словник української мови (СУМ-20)