верхолаз —
-а, ч. Робітник, який працює на великій висоті. || Людина, що любить лазити на високі предмети (дерева, будинки і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
верхолаз —
ВЕРХОЛА́З, а, ч. 1. Робітник, який працює на великій висоті. На домні постать верхолаза, немов пір'їнка між хмарок (В. Сосюра); На сорокаметровій висоті бригада теслярів-верхолазів розбирає і повільно спускає вниз дерев'яні підмостки (з газ.).
Словник української мови у 20 томах
верхолаз —
ВЕРХОЛА́З, а, ч. Робітник, який працює на великій висоті. На домні постать верхолаза, немов пір’їнка між хмарок (Сос., Близька далина, 1960, 38)...
Словник української мови в 11 томах
верхолаз —
Верхолаз, -за м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка