Орфографічний словник української мови

верхолаз

верхола́з

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. верхолаз — -а, ч. Робітник, який працює на великій висоті. || Людина, що любить лазити на високі предмети (дерева, будинки і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. верхолаз — ВЕРХОЛА́З, а, ч. 1. Робітник, який працює на великій висоті. На домні постать верхолаза, немов пір'їнка між хмарок (В. Сосюра); На сорокаметровій висоті бригада теслярів-верхолазів розбирає і повільно спускає вниз дерев'яні підмостки (з газ.).  Словник української мови у 20 томах
  3. верхолаз — ВЕРХОЛА́З, а, ч. Робітник, який працює на великій висоті. На домні постать верхолаза, немов пір’їнка між хмарок (Сос., Близька далина, 1960, 38)...  Словник української мови в 11 томах
  4. верхолаз — Верхолаз, -за м. Любящій лазить по крышамъ, деревьямъ. Рк. Левиц.  Словник української мови Грінченка