вершитель

див. верховод, лідер

Значення в інших словниках

1. вершитель — верши́тель іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. вершитель — -я, ч., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь. || Той, хто доводить до кінця, здійснює, завершує що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вершитель — ВЕРШИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь. Вийшовши від того передостаннього вершителя долі Антипової, Зіна весело засміялася (В.  Словник української мови у 20 томах
4. вершитель — ВЕРШИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь. Великий російський письменник [О. М. Горький] у своїх художніх творах вперше..  Словник української мови в 11 томах