вершитель

див. верховод, лідер

Джерело: Словник чужомовних слів і термінів Павло Штепа на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершитель — верши́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вершитель — -я, ч., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь. || Той, хто доводить до кінця, здійснює, завершує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. вершитель — ВЕРШИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь. Вийшовши від того передостаннього вершителя долі Антипової, Зіна весело засміялася (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вершитель — ВЕРШИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь. Великий російський письменник [О. М. Горький] у своїх художніх творах вперше.. Словник української мови в 11 томах