1. Орфографічний словник української мови

вершитель

верши́тель

іменник чоловічого роду, істота

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершитель — -я, ч., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь. || Той, хто доводить до кінця, здійснює, завершує що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. вершитель — див. верховод, лідер Словник чужослів Павло Штепа
  3. вершитель — ВЕРШИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь. Вийшовши від того передостаннього вершителя долі Антипової, Зіна весело засміялася (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вершитель — ВЕРШИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь. Великий російський письменник [О. М. Горький] у своїх художніх творах вперше.. Словник української мови в 11 томах