1. Великий тлумачний словник сучасної мови

вершитель

верши́тель

-я, ч., книжн.

Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь.

|| Той, хто доводить до кінця, здійснює, завершує що-небудь.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. вершитель — верши́тель іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. вершитель — див. верховод, лідер Словник чужослів Павло Штепа
  3. вершитель — ВЕРШИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь. Вийшовши від того передостаннього вершителя долі Антипової, Зіна весело засміялася (В. Словник української мови у 20 томах
  4. вершитель — ВЕРШИ́ТЕЛЬ, я, ч., книжн. Той, хто вирішує, розпоряджається, відіграє вирішальну роль у здійсненні чого-небудь. Великий російський письменник [О. М. Горький] у своїх художніх творах вперше.. Словник української мови в 11 томах