Значення в інших словниках
-
видець —
виде́ць іменник чоловічого роду, істота свідок діал.
Орфографічний словник української мови
-
видець —
ВИДЕ́ЦЬ, дця́, ч., зах. Глядач. Побачила сестру свою Згоду, що бліда як крейда, вся тремтячи з переляку, стояла в першім ряді видців, і підійшла до неї (І. Франко); Костьол був багато освітлений, набитий видцями і повний голосного шепоту (О. Кобилянська).
Словник української мови у 20 томах
-
видець —
ви́дець глядач (ст): Знімаємо малюнки, світлини, гарно викінчену карту походів Легіону через Карпати в напрямі Галича, велику знимку Мойсейовича коло Семиківців, що вражає кожного видця глибиною простору (Боберський)
Лексикон львівський: поважно і на жарт
-
видець —
ВИДЕ́ЦЬ, дця́, ч., діал., заст. Глядач. Побачила сестру свою Згоду, що бліда, як крейда, вся тремтячи з переляку, стояла в першім ряді видців, і підійшла до неї (Фр., III, 1950, 120); Костьол був багато освітлений, набитий видцями і повний голосного шепоту (Коб., І, 1956, 354).
Словник української мови в 11 томах