виключно —
ви́ключно прислівник незмінювана словникова одиниця
Орфографічний словник української мови
виключно —
Виключно, винятково, тільки, суто, єдино «Він їв виключно черствий хліб», — читаємо в медичній статті, хоч важко почути щось подібне в живому народному мовленні й класичній літературі, де було...
«Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
виключно —
1》 Присл. до виключний 2). 2》 у знач. видільно-обмежувальної част. Тільки, лише.
Великий тлумачний словник сучасної мови
виключно —
ВИ́КЛЮЧНО, присл. 1. книжн. Крім, за винятком згаданого останнім. Від літери А до К виключно. 2. у знач. обмежувально-видільної част. Тільки, лише.
Словник української мови у 20 томах
виключно —
Ви́ключно, присл.
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
виключно —
ВИ́КЛЮЧНО 1. Присл. до ви́ключний 2. [Лісова:] Вам виключно щастить. Приїжджаєте додому на все готове (Коч., II, 1956, 489). 2. у знач. видільно-обмежувальної част. Тільки, лише.
Словник української мови в 11 томах