випуклий —
ви́пуклий прикметник
Орфографічний словник української мови
випуклий —
-а, -е. Який має округло вигнуту назовні поверхню, який видається наперед. Випукла лінза. || Витрішкуватий.
Великий тлумачний словник сучасної мови
випуклий —
ВИ́ПУКЛИЙ, а, е. 1. Який має округло вигнуту назовні поверхню, що видається наперед; опуклий. Вилиці випнулись, щоки запали, крутий, випуклий лоб мовби став ще крутішим (О. Гончар); Недалеко ..
Словник української мови у 20 томах
випуклий —
ВИТРІШКУВА́ТИЙ (про очі — дуже опуклі, випнуті з орбіт; про людину, тварину — який має дуже опуклі, випнуті з орбіт очі), ВИРЛОО́КИЙ розм., ВИРЯЧКУВА́ТИЙ розм., ВИРЛА́ТИЙ розм., ЛУПА́ТИЙ розм., РА́ЧАЧИЙ розм., БАНЬКА́ТИЙ вульг., БУЛЬКА́ТИЙ вульг.
Словник синонімів української мови
випуклий —
ВИ́ПУКЛИЙ, а, е. Який має округло вигнуту назовні поверхню, який видається наперед. Його голова була окружена вінком золотистого проміння, а ліва рука держала випуклий щит (Фр.
Словник української мови в 11 томах