вуглуватий —
вуглува́тий прикметник
Орфографічний словник української мови
вуглуватий —
-а, -е. Те саме, що вугластий 2).
Великий тлумачний словник сучасної мови
вуглуватий —
ВУГЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вугла́стий 2. Дві важкі коси гойднулися на її ще вуглуватих плечах (М. Стельмах); Капiтан дивився на того юнака в сiрому костюмi, i якась туга стискувала йому серце, i молодість, його власна молодiсть...
Словник української мови у 20 томах
вуглуватий —
ВУГЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вугли́стий 2. Дві важкі коси гойднулися на її ще вуглуватих плечах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 506); Силует переступив через поріг, і тоді Андрій побачив вуглуватого, вище середнього росту чоловіка (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 29).
Словник української мови в 11 томах