вуглуватий

ВУГЛУВА́ТИЙ, а, е.

Те саме, що вугла́стий 2.

Дві важкі коси гойднулися на її ще вуглуватих плечах (М. Стельмах);

Капiтан дивився на того юнака в сiрому костюмi, i якась туга стискувала йому серце, i молодість, його власна молодiсть, раптом глянула на нього з отих вуглуватих, худих плечей (П. Загребельний);

Силует переступив через поріг, і тоді Андрій побачив вуглуватого, вище середнього росту чоловіка (Ю. Бедзик).

Значення в інших словниках

1. вуглуватий — вуглува́тий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. вуглуватий — -а, -е. Те саме, що вугластий 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. вуглуватий — хохл. (угловатий) кутастий, вайло  Словник чужослів Павло Штепа
4. вуглуватий — ВУГЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вугли́стий 2. Дві важкі коси гойднулися на її ще вуглуватих плечах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 506); Силует переступив через поріг, і тоді Андрій побачив вуглуватого, вище середнього росту чоловіка (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 29).  Словник української мови в 11 томах