вуглуватий
ВУГЛУВА́ТИЙ, а, е. Те саме, що вугли́стий 2.
Дві важкі коси гойднулися на її ще вуглуватих плечах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 506);
Силует переступив через поріг, і тоді Андрій побачив вуглуватого, вище середнього росту чоловіка (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 29).
Словник української мови (СУМ-11)