відбороняти

Боронити, обороняти, оборонити, убороняти, уборонити, повбороняти, захищати, захистити, позахищати

Значення в інших словниках

1. відбороняти — відбороня́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. відбороняти — -яю, -яєш, недок., відборонити, -оню, -ониш, док., перех. Те саме, що обороняти; захищати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. відбороняти — ВІДБОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДБОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., кого, що. Те саме, що обороня́ти. – А пам'ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (О.  Словник української мови у 20 томах
4. відбороняти — ЗАХИЩА́ТИ кого, що (від нападу, удару, ворожих, небезпечних дій і т. ін.), ОБОРОНЯ́ТИ, БОРОНИ́ТИ, ВІДБОРОНЯ́ТИ, УБЕЗПЕ́ЧУВАТИ (ВБЕЗПЕ́ЧУВАТИ), УБЕРІГА́ТИ (ВБЕРІГА́ТИ), ОБСТАВА́ТИ, ВІДСТО́ЮВАТИ, ОБСТО́ЮВАТИ, СТОЯ́ТИ за кого-що...  Словник синонімів української мови
5. відбороняти — ВІДБОРОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ВІДБОРОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., перех. Те саме, що обороня́ти; захищати. — А пам’ятаєте вчительку в Каховці, що ви її від стражників на пристані відбороняли? (Гончар, Таврія..  Словник української мови в 11 томах
6. відбороняти — Відбороняти, -няю, -єш сов. в. відборони́ти, -ню́, -ниш, гл. Оборонить, защитить. Ну, спасибі, дядьку, що ти мене 'д смерти відборонив, відбороню і я тебе. Рудч. Ск. І. 71.  Словник української мови Грінченка