Значення в інших словниках
-
відвал —
відва́л 1 іменник чоловічого роду деталь грейдера тощо відва́л 2 іменник чоловічого роду дія відва́л 3 іменник чоловічого роду насип
Орфографічний словник української мови
-
відвал —
Отвал — spoil bank, spoil — *Kippe, Abbruch, Gebirgsabbruch, Abraumkippe, Halde — насип, що утворюється внаслідок укладання на місцевості відходів збагачення або пустої породи. В залежності від способу укладання розрізняють такі...
Гірничий енциклопедичний словник
-
відвал —
ч. 1》 род. -у. Дія за знач. відвалити 1) і відвалитися 1). Відвал пустої породи. 2》 род. -а. Різальна частина плуга або землерийної машини, що відділяє та перевертає ґрунт. 3》 род. -у. Купа землі, накидана під час копання, риття ями тощо. || спец.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
відвал —
ВІДВА́Л, ч. 1. род. у. Дія за знач. відвали́ти 1 і відвали́тися 1. Гейзо .. відтяв Ратиборові голову з відвалом (І. Білик); Відвал землі плугом. 2. род. а. Різальна частина плуга або землерийної машини, що відділяє та перевертає ґрунт.
Словник української мови у 20 томах
-
відвал —
Насип порожньої породи або промислових відходів, напр., шлаку, біля шахти, металургійного комбінату чи ін. промислового підприємства.
Універсальний словник-енциклопедія
-
відвал —
ВІДВА́Л, ч. 1. род. у. Дія за знач. відвали́ти 1 і відвали́тися 1. Відвал пустої породи. 2. род. а. Різальна частина плуга або землерийної машини, що відділяє та перевертає грунт.
Словник української мови в 11 томах
-
відвал —
Відвал, -лу м. Отчаливаніе. Мнж. 180.
Словник української мови Грінченка