Значення в інших словниках
-
віджилий —
віджи́лий прикметник
Орфографічний словник української мови
-
віджилий —
-а, -е. 1》 Який закінчив своє життя, існування; відмерлий. 2》 перен. Який не відповідає сучасності; застарілий. || у знач. ім. віджиле, -лого, с. Те, що застаріло.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
віджилий —
ВІДЖИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який закінчив своє життя, існування; відмерлий. Там [у розарії] порався садівник, вирізуючи сухі, віджилі гілки (П.
Словник української мови у 20 томах
-
віджилий —
ВІДМЕ́РЛИЙ (про рослини, частини живого організму — який загинув), МЕ́РТВИЙ, ВІДЖИ́ЛИЙ, ЗМЕРТВІ́ЛИЙ, АТРОФО́ВАНИЙ, СУХИ́Й, ЗАСО́ХЛИЙ, ЗСО́ХЛИЙ (ЗІСО́ХЛИЙ) (про рослини). Перед..
Словник синонімів української мови
-
віджилий —
ВІДЖИ́ЛИЙ, а, е. 1. Який закінчив своє життя, існування; відмерлий. На "уламках" і з "уламків".. віджилих небесних тіл внаслідок тривалого процесу виникають інші небесні тіла (Наука.., 2, 1958, 40); Злущування віджилих клітин шкіри. 2. перен.
Словник української мови в 11 томах