відлучка —
відлу́чка іменник жіночого роду рідко
Орфографічний словник української мови
відлучка —
-и, ж., розм., рідко. Те саме, що відлучення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
відлучка —
ВІДЛУ́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що відлу́ка. Одного ранку, після довгої одлучки, Роман прийшов до класу (С. Васильченко); У Кузнецова не виявилось ніяких документів, що дозволяли б йому відлучку з місця розташування його частини (А.
Словник української мови у 20 томах
відлучка —
ВІДЛУ́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Те саме, що відлу́чення. У Кузнецова не виявилось ніяких документів, що дозволяли 6 йому відлучку з місця розташування його частини (Головко, II, 1957, 521).
Словник української мови в 11 томах